Мне встечаются люди, при общениии с которыми думаю,
Что их сутки включают не двадцать четыре часа.
Может быть и земля-то для них не такая и круглая,
Так, что день зародившись, уже не имеет конца.
И мне грустно немного - какие-то планы повисли,
Я себя убеждаю, что все суета, суета.
Не забыть бы и не растерять до утра свои мысли,
А в подаренном дне находить и творить чудеса.
Суета и покой и уверенность в Божьей защите -
Нет, не дружат они и подружаться вряд ли когда.
Надо помнить и верить, что Бог - наш Господь и Учитель,
Только Он мир дает и покой, и дает навсегда.
Научиться бы нам выделять, что "сейчас", а что "после",
Что послужит во благо душе, и своей и других.
Суета поднимает свой флаг и опять строит козни,
Чтобы голос Божественной мудрости просто затих.
...Мне встречаются люди, при общении с которыми кажется,
Что их сутки включают не двадцать четыре часа.
Но ни ропот, ни зависть, на пороге моем не окажутся,
Все мы разные, главное - путь, что ведет в Небеса.
Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 1900 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.