К женскому празднику
Инок59
Весна спешит симфонией капели,
Под солнечным лучом сдаётся снег.
И пусть ещё свирепствуют метели,
Мы слышим жизнерадостные трели,
И чаще в разговорах слышен смех.
Наши подруги чувствуя томленье,
Весенний примеряют антураж.
Грядёт, грядёт от спячки избавленье,
Нам март хмельное приготовил зелье,
Смешав в бокале страсти и кураж.
Всем женщинам, желаю, чтобы чувства,
Нашли взаимность в любящих сердцах.
Симфонией прекрасного искусства,
Пускай врачуют души вам искусно,
Печали и тоску развеяв в прах.
Пусть расцветают как цветы улыбки,
Пусть близкие укроют Вас теплом.
Простятся пусть невольные ошибки,
Коротких ссор, ненастья будут зыбки,
А счастье и ЛЮБОВЬ заполнят дом.
Светитесь радостью, весельем, обожанием,
Пусть исполняются заветные мечты.
А мы подарим нежность и внимание,
И сердцем оценив очарование,
Будем ценителями Вашей красоты.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо, Олег.Передано предвкушение праздника.Может быть, стоит поменять местами слова "Наши подруги" на "Подруги наши",
чтобы ритм сохранить? Успехов в творчестве. Комментарий автора: в целом Вы правы...но исправлять на десятках порталов, ну очень хлопотно. Вы уж меня простите...
Ещё раз с праздником...с теплом инок
Лучше поздно??? - Дарья Зиненкова Мы часто думаем. что успеем сделать добро, мы откладываем все на завтра, самые важные млменты жизни мы откладываем, мы можем быстро поссориться, а потом долго откладываем момент... чтобы попросить прощения... Я знаю много людей. кто ушли от Бога и говорили, что еще успеют вернуться, НО так и не успели...
Друзья, давайте спишить жить для Бога!!! Кто еще не принял Его как Своего Спасителя, услышьте Его зов, поспешите к Нему.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
